Мета: розширити знання учнів про рідне село його мешканців. (Відбувати в учнів стійке почуття національної свідомості й високої духовності любов до рідного краю почуття гордості за славних земляків. (Розвивати творчі здібності учнів.) Хід уроку Учениця. Село моє, для мене ти єдине Криниця чиста з саду, вигляда. Хатина біла, сонях біля тину. Така моя батьківська земля. Вчитель. Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло й босоноге дитинство з дивосвітом казкою у затишній батьківській оселі те родинне вогнище - маленька батьківщина кожної людини. У кожного з нас, є своє родинне вогнище, є дім в якому ми народилися, є вулиця, де знаходиться цей дім. Ось сьогодні на уроці ми й поговоримо про це. 1 учень. Де найкраще місце на землі ? Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонця я зустрів Привітав його і запитав: - Всі народи бачиш із висот Всі долини і гірські шпилі, Де ж найбільший на землі народ. Де ж найкраще місце на землі Сонце усміхнулося здаля: - Правда, все я бачу з висоти - Всі народи рівні, а земля - Там найкраща , де вродився ти! - Виростай, дитино й пам'ятай: Батьківщина - то найкращий край! 2 учень. Є багато країн на землі, В них озера, річки і долини... Є країни, великі й малі, Та найкраща завжди — Батьківщина 3 учень. Є багато квіток, запашних Кожна квітка красу свою має Та гарніші завжди поміж них Ті, що квітнуть у рідному краю. 4 учень. Є багато пташок голосних. Любі, милі нам, співи пташині Та завжди наймилішими з них будуть ті, що у Рідній країні. (Пісня «Чом, чом земле моя») 5 учень. багато гарним сіл на світі але мені миліш за все Моє село Таке прекрасне дороге. 6 учень. У цім селі я народився У нім живуть мої батьки Куди не глянь - дерева й квіти. І в їх вінку блищать ставки. Вчитель. Село Новоселівка. Рідний край. Воно немов чарівний дзвін, звучить для кожного із нас. Ви підростете, пролетять над вами лебеді дитинства, і прощально помахуючи крилами, зникнуть за обрієм. Залишите рідну домівку. Проте те, де 6 ви не були, ким би ви не стали, його вигляд, звичай, обряди на все життя залишайтеся у серці кожного із вас. 7 учень. Ой селом — селом, Ой селом — селом, зелено кругом Гомінко кругом У садках село втонуло, Кожна пташечка співає Кожне дерево вдягнуло Над квітками бджілка грає Зелений шолом. Золотим крилом Вчитель. Послухайте розповідь про історію нашого села. Воно називається Новоселівка.. Історія його пов'язана з ім'ям пана Латова. Саме в 1875р., коли пан Латов виміняв собак на людей, із Калузької губерниіїприбули на наші землі новосели. Вони розселилися по лівому березі річки Інгулець, їх поселення стало називатися Новоселівкою. Пізніше це село перейшло до пана Яницького. Після Жовтневої революції пан роздав своє добро людям. Але людська ненависть до панів перемогла, і всі родичі пана Яницького були вбиті. Сам пан втік із села. 8 учень. Люблю я в рідному краю Пропахлі вітром колоски — Таке чіпке безмежне поле. І мамин хліб, і ті стежки якими вранці йду до школи І перші проліску в гаю, І щедре сонечко в блакиті. Люблю Вкраїну я свою: Вона найкраща в цілім світі. 9 учень. Горджуся родом хліборобів Майстрами хліба, і землі, Шаную скромний їх доробок Діла велика і малі... Ось дар священний – їх хлібина Лежить у мене на столі. Неначе пісня голубина. Неначе сонце на крилі. Вчитель. Переважна частина населення нашого села займалася землеробством. Сіяли жито пшеницю, овес, гречку, ячмінь, горох. Величезні масиви, що були під вигонами в той час, давали змогу займатися скотарством. Розводили в нашому селі велика рогату худобу. 10 учень. Є школа найвища за всі на землі Одна у селі і у мене єдина, Над нею у вирій летять журавлі За ними дитинства щасливі години. 11 учень. Школа, школа - наша берегиня, Найрідніша стежка до мети. Там де двір широкий, Там, де небо синє Час веселим дзвоном летить. Вчитель. Наша нова триповерхова школа була. побудована у 1985 році. До цього часу діти ходили в стару школу, яка знаходилася в селі Новоселівка. Неподалік нашої школи був відкритий меморіал, який увінчує пам'ять воїнів, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. 12 учень. Ми землю любимо свою, Красиву і величну, Яку в жорстокому бою Нам зберегли на вічно. Хай пам'ять нас веде. В роки далекі грізні. 13 учень. Вічна слава солдату-герою І солдатові без нагород Хто загинув хоробро між бою Захищаючи рідний народ
Вічна слава бійцю рядовому. Як і маршалу слава оця. Хто поліг біля отчого дому Смертю мужності, смертю бійця. І однаково боляче нам Бо бійців рядових і героїв Смерть оцінена рівно—життя!
ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ Мені дуже хотілося сьогодні запалити у ваших сердечках хоча б маленький вогник гордості за те, що ви—українці. Будь же горді, чесні, розумні, любіть свій рідний край! Дорослішають діти, сивіють матері—такий закон життя, але не коли не старітиме наша квітуча земля. Її майбутнє у ваших руках. (Звучить пісня «Виростеш ти сину…»)
