Комунальний заклад "Новолатівська середня загальноосвітня школа-загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів" Новолатівської сільської ради.
Ви увійшли як Гість | Група "Гости"Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
Вчителю
Вчитель інфо

Меню сайту

Категорії розділу
Вчителям [33]
Батькам [12]
Учням [10]
Історія рідного краю [35]
Статті та роботи про рідний край
Рибальство [2]
Все про риболовлю

Наша кнопка
Новоселівська СЗШ

ЗНО 2018

Випускнику-2018

Пропоную


Рекомендации
Головна » Статті » Вчителям

" Немеркнуче світло великого подвигу"
Добрий день!
Сьогодні ми зібралися для того, щоб відзначити свято вшанування героїчного подвигу уславлених партизанів і підпільників Великої вітчизняної війни –День партизанської слави, яке збігається у часі з початку підпільно-партизанської боротьби з фашистськими загарбниками.
30 жовтня 2001 року Указом Президента України « …на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їх пам’яті…»встановити: День партизанської слави, який відзначати щорічно 22 вересня.
Відзначення цього свята є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над фашизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.
За багатовікову, часто драматичну історію нашої Батьківщини, найтяжчі випробування випали на долю українського народу саме під час Великої Вітчизняної війни.
В умовах тотального терору і нехтування ворогом елементарних прав людини, насамперед права на життя, в Україні сформувався рух опору, який став грізною силою і перешкодою на шляху здійснення фашистами жахливого плану поневолення народів.
Ні жорстоким кривавим терором, ні підступною фашистською пропагандою окупантам так і не вдалося погасити полум’я підпільно-партизанської боротьби.
Героїзм воїнів Червоної армії був нерозривно пов’язаний з героїзмом партизанів і підпільників. Це були нескорені, сильні духом люди великого патріотизму і чистої совісті.
Завдяки їх безстрашній і непримиренній боротьбі окупована земля України для фашистів стала караючою.
Народну війну в тилу німецько-фашистських військ вели повсюдно: у містах і селах, на залізничних вузлах і станціях, на річках, в лісових і степових районах України.
Перші радянські загони партизанів з'явились наприкінці 1941 року під Черніговом, Сумами та Брянськом під керівництвом Миколи Попудренко та Сидора Ковпака. Ці групи й стали зародком пізнішого руху радянських партизан у лісах північної України.
Складовою частиною завдань стали удари по комунікаціях ворога, захоплення і ліквідація складів і баз з боєприпасами і озброєнням, знищення ворожих гарнізонів, пошкодження і знищення зв’язку між частинами німецької армії, розвідувальна діяльність партизанських формувань і підпільних організацій, підрив об’єктів військового призначення .
У 1943 році партизани контролювали лісні райони Північно-Східної України, завдаючи значних втрат тиловим німецьким підрозділам, адміністрації та інфраструктурі цих районів. З наближенням Червоної армії восени 1943 рух радянських партизан в Україні пожвавився.
У травні-жовтні 1943 загін Ковпака здійснив відомий рейд в Україні з Путивля через Волинь у Карпати з завданням «перерізати шляхи відступу фашистам», коли почалися бої за Дніпро. Рейд Ковпака мав психологічний успіх, бо підірвав довір'я українського населення до сили німців.
1 серпня1943 під Делятином німці розбили загін Ковпака рештки ковпаківців увійшли до складу Першої української партизанської дивізії під командуванням П. Вершигори. Партизани звільняли в тилу великі території. Які називалися «партизанським краєм».
Жодні страхіття і знущання не змогли зламати волелюбного духу вільшанців, які не шкодуючи власного життя, робили все можливе для наближення Перемоги.
На території ШИРОКІВСЬКОГО РАЙОНУ в 1943 році розгорнулась бойова діяльність партизанського загону, командиром якого був Седнєв Георгій Максимович. Загін встановив зв’язок з частинами Червоної Армії. За час своєї діяльності загін прийняв участь в 37 боях і бойових операціях з німецько-фашистськими окупантами. В боях було знищено 347 німців, 16 румун, 45 поліцейських, 7 калмиків, 15 жандармів, пущені під укіс 4 поїзди, знищено 2 залізничні мости в районі населеного пункту Богодарівки, знищено 40 машин.
З вересня 1941 по лютий 1944 року партизани пускали під укіс ешелони, висаджували в повітря залізничні і шосейні мости, нищили автомашини, пошкоджували танки, ліквідовували німецьких солдатів, офіцерів, жандармів І поліцаїв.
Коли радянські війська наблизились до Кривого Рога, загін Г. М. Седнєва активізував бойові дії. 24—25 жовтня 1943 року група цього загону разом з партизанською групою 1. П. Бедняка та групою радянських десантників-розвідників провела великий бій у Рахманівці. В наступні дні партизани зазнали значних втрат. 10 грудня командир загону на чолі невеликої групи в селі Григорівні вступив у бій з 25 фашистами. Поранений у груди, він був схоплений ворогами. В жандармерії Володимирівського району мужній партизан провів вісім мученицьких днів. 18 грудня 1943 року Г. М Седнєва розстріляли, а труп кинули в річку Висунь. Після визволення району тіло Г. М. Седнєва було знайдене і поховане в центрі Володимирівни. На його могилі встановлено пам'ятник. Народний месник посмертно нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня.

В людини кожної є потайні стежини
Миліші над усе, принадно голубі.
І пам’ять в тому справді ж бо не винна,
Що береже й до нині їх в собі.
Та є таке, що хочеться навіки
Зарити в пам’яті глибоко на дно.
І лиш торкнеться хто, здригнуться враз повіки
Й обличчя стане – наче полотно.
І постає в очах не золоте дитинство,
А той тривожний сорок перший рік.
Нечувані фашистські люті звірства-
О ні! Їх не забуть повік.
Найцікавіше розповідають про подвиги нашого народу в ті грізні роки очевидці тих подій, адже, як правило, вони не упускають жодної подробиці.
Героїчні подвиги партизан у пам’яті народу будуть жити вічно, недаремно для вшанування держава встановила День партизанської слави. Сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто нехтуючи смерть, зупинив фашистську навалу ціною власного життя.

Білий сніг покрив криваву січу…
Сколихнув тривожну тишу крук...
Тут усі, хто ворогу навстрічу
Не підняв над головою рук.
Впав і я тут на безкраї доли
У землі і сонця на виду.
Впав тому, що рідний край ніколи
Не хотів оддати на біду.
Син землі… землею знову стану
За всіма законами буття.
Я здобув найбільшу в світі шану –
Врятував нащадкові життя.
Я не прагнув слави світової,
Встав, як сотні тисяч, на заброд.
Впав я безіменним у двобої,
Буду жити в імені НАРОД.
Нехай День партизанської слави передається з покоління в покоління і надалі, нехай зберігає у наших серцях такі поняття як Батьківщина, честь, обов’язок і пам’ять.
Категорія: Вчителям | Додав: wikbar (10.09.2011)
Переглядів: 1409 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Освіта Області

Сайт райво

Журнал "ДНІПРО"
Дніпро

Державні установи

Інформатика Online

Мої знання

Освітній портал

Важливі сайти
Банер

Банер

Банер

Банер

Банер

Міні чат

Статистика сайту

Makeuptor
@makeuptor



Copyright MyCorp © 2024
Естественные науки в каталоге сайтов Каталог MyList.com.ua Яндекс.Метрика