Його вже нема серед нас ,солдат Великої Вітчизняної помер в 1996 ,але все своє свідоме життя прожив чесно,з гордістю носив звання учасник бойових дій. Толкачов Василь Михайлович з*явився на світ далекого 1920 року в Калінінській області. Дитинство Василя пройшло ,як і у всієї молоді того часу.В 1940 році призваний до лав Червоної Армії. Служив на Кавказі поблизу славного міста Тбілісі. Першим його бойовим завданням було знищення непроханих німецьких диверсантів поблизу Ірана. Після виконання завдання частина де служив 21 річний солдат Толкачов була направлена в Крим. Визволяв солдат від ворога Феодосію та Керч. А далі, все як у Шолохова у його «Долі людини» : важка контузія ,полон ,знущання німецьких окупантів.Тікав із табору військовополонених Кривого Рогу,ловили ,жорстоко били ,а він знову тікав.Останнього разу забрали із села Новоселівки,там зустрів свою долю Олександру Крюкову,яка допомогла стати на ноги після втечі,по війні до неї і повернувся.Окупантам потрібні були раби в Німеччину,але доїхавши до Одеси знову втік, вже зібравши декількох своїх друзів. Йшов вже 1944 рік,втічачі перейшовши лінію фронту попали в 236 дивізію ІІІ Українського фронту.Пройшовши численні перевірки СМЕРШу,йому повірили ,мабуть і в тому грізному відомстві були справжні люди ,а не кар*єристи. Потім подібно Андрію Соколову солдат Толкачов звільняв Молдавію,Румунію, Болгарію ,Югославію та Угорщину ,за що був нагороджений орденом Вітчизняної війни та медаллю «За перемогу над Німеччиною .» Після війни повернувся додому ,де його мирна праця була відзначена трудовою нагородою . Указом Президії Верховної Ради СРСР «за багаторічний та сумлінний труд в сільському господарстві…»Василь Михайлович Толкачов нагороджений медаллю «Ветеран Праці.»
Його вже нема серед нас ,солдат Великої Вітчизняної помер в 1996 ,але все своє свідоме життя прожив чесно,з гордістю носив звання учасник бойових дій. 
