Гончаренко Іван Андрійович народився в багатодітій родині 5 липня 1912 року у Воронежській області Ольховатському районі.В родині було 18 дітей.Під час епідемії грипу померли його батьки ,а а дітей перевели в дит.будинок.Іван Гончаренко був родом із донських козаків –високий ,стрункий та донестями любив коней.Ц любов помітило керівництво міліції ,тому Гончаренка й направили їздовим до відділу.Працював Іван Андрійович на цій посаді аж до призива на військову службу.Бойове хрещення відбулося вже в карело-фінській війні.Після строкової служби працював в радгоспі«Пробудження». В 1941 ,з перших днів війни на фронті. Всю Велику Вітчизняну пройшов під командуванням Рокоссовського- легендарного маршала СРСР. Приймав участь в героїчній битві на Курській дузі,взятті Кенигсбергу,потім був у житті Івана Гончаренка Далекий Схід ,визволення Китаю від японських самураїв. В цьому ж підрозділі санітаркою була Параска Олексіївна Новохатько,яка згодом стала дружиною Івана Андрійовича та матір*ю його дітей. Солдат Гончаренко під час війни був два рази тяжко поранений.За героїчну участь по звільненню рідної землі від ворога був нагороджений орденами Червоної Зірки ,Вітчизняної Війни ,медалями «За відвагу», «За взяття Кенигсберга», «За перемогу над Германією», «За перемогу над Японією». Після закінчення війни разом із дружиною приїхав до радгоспу «Латівка»,в 1949 народився син Олександр , який згодом став колгоспним інженером та заступником директора радгоспу. В мирний час « за сумлінну та багаторічну працю в сільському господарстві»нагороджений Указом Президії Верховної Ради СРСР медаллю «Ветеран Праці» Помер Гончаренко Іван Андрійович 6 липня 1989 року на 78 році життя.
