1941 – коли лінія фронту наблизилась до Широкого, то все населення взяло активну участь в спорудженні оборонних рубежів. 16.08.1941 р. - вороги захопили Широке. Гітлерівці грабували колгоспи і жителів селища. Хліб, худобу, птицю відправляли до Німеччини. Протягом вересня – жовтня 1941 р. комуністи. На чолі з Г.М.Седнєвим, вчителем історії ремісничого училища рудника «Інгулець», створили на території Широківського та суміжних з ним Казанківського та Володимирівського районів Миколаївської обл., кілька партизанських груп, що складались з 43 чол. Наприкінці 1941 р. – групи об'єднались. В організації широківської групи брали участь агроном П.М. Погрібний, завгосп Широківського зооветтехнікуму Д.І.Доценко, зоотехнік комсомолець А.Є.Банков, Басенко, А.Ф.Нагорний, О.П.Будник та ін. Партизани проводили велику патріотичну роботу серед населення. Вони мали 3 радіоприймачі, ротатор та 2 друк. машинки. Підпільники розмножували і поширювали зведення Радіоінформбюро, у своїх відозвах, листівках закликали жителів району боротися з окупантами, вселяли впевненість у неминучість перемоги над ворогом. Грудень 1942 р. – створ. об'єднаний Широківський партизанський загін, до якого увійшли 7 партиз. Груп Широківського району, 2 групи Казанківського та 3 – Володимирівського районів. Усього в загоні налічувалося 129 партизанів. Загін очолив Г.М.Седнєв. В зв'язку з тим, що загін дислокувався у степовому краї, партизани діяли здебільшого дрібними групами вночі, а вдень переховувались у старих штольнях, підвалах на горищах. Лютий 1943 р. – загін Седнєва завдав дошкульних ударів ворожим гарнізонам у селах Миколаївці, Троїцькому та Сафоновому, знищивши багато фашистів і захопивши трофеї. Вересень 1943 р. – загін встановив зв'язок із військовою частиною особливого призначення. 1 жовтня цього року в районі Ширикого висадилась десантна група бійців Червоної Армії на чолі з П.К.Дремлючою. Разом з нею партизани провели багато бойових операцій. 24 – 25 жовтня 1943 р. група партизанів – 26 чоловік – на чолі з Г.М.Седнєвим і 6 парашутистів вчинили напад на німецький гарнізон у Рохманівці. Внаслідок дводенного бою було знищено 75 гітлерівців, 5 автомашин. Партизани захопили трофеї – 2 автомашини , 2 кулемети, 46 гвинтівок, багато боєприпасів. У цьому бою особливо відзначився П.К.Дремлюга. Проти партизан кинули великий загін карателів. Патріотам довелось відступати до Рохманівських каменоломень, під час штурму яких загинув як герой П.К.Дремлюга. 10 грудня 1943 р. фашистам вдалося схопити тяжко пораненого Г.М.Седнєва. Після жорстоких катувань вони розстріляли безстрашного командира. На поч.. 1944 р. активували також боротьбу партизанські групи П.М.Погрібного, Д.І.Донецька, А.Ф.Нагорного, А.Є.Банкова. Наприкінці лютого вони подали допомогу наступаючим частинам Червоної Армії у визволенні Широкого і всього району Широке вперше було звільнено 9 – 10 лютого 1944 р. воїнами 119 гв. стр. Полку під командуванням полковника Я.М.Орлова. Багато солдатів загинуло на підступах до Широкого. Радість була недовгою, бо воїни одержали наказ відступити і йти на підмогу 111 гв. стр. Полку, який потрапив у складну обстановку. 29 лютого 1944 р. після запеклих боїв 35-а і 57-а стрілецькі девізи з Українського фронту вступили в Широке. Першими до селища ввійшли розвідники 102-го гв. Полку на чолі з ст. лейтенантом Кудрявцевим. Жителі селища радо вітали визволителів. При відступі фашисти замінували всі шляхи до селища. Неоцінили допомогу розвідникам подав старий житель Широкого Г.І,Помпик, який провів їх через мінне поле і вказав місце, де були закладені міни. Його нагородили медаллю «За відвагу». В боях за визволення селища загинуло 280 солдатів і офіцерів Червоної Армії. Вони поховані в братській могилі в центрі селища, на якій встановлено пам'ятник. Окупація району тривала 940 днів і ночей. За цей час було знищено мирних жителів понад 2000 чоловік. На каторжні роботи до Німеччини відправлено понад 2500 юнаків і дівчат. Усього на фронтах Великої Вітчизняної війни воювало 1350 широківців, багато з них загинуло у боях за Вітчизну. Тільки орденами нагороджено 320 воїнів – широківців.
