Учитель фізики підкріплює такий висновок конкретним прикладом: жодна, навіть найдосконаліша модель або відео- чи аудіоряд про математичний маятник не зможе замінити реального фізичного експерименту. Навіть якщо учень у ході примітивного експерименту просто підвісить на звичайній мотузці яку-небудь шайбу та спостерігатиме період коливань залежно від довжини цієї мотузки. Зовсім інша справа, якщо потім продемонструвати учням інтерактивну модель і змінити прискорення вільного падіння, як того вимагає чинна навчальна програма з фізики.

За допомогою фахівців у галузі комп'ютерних технологій, зокрема співробітників київської фірми "Ав-ПРО"-офіційного дистриб'ютора в Україні інтерактивних дошок "Panasonic" удалось визначити максимальний ефект від використання таких інтерактивних дошок у навчальному процесі. Він досягається, як правило, у таких випадках:

• Використання інтерактивної дошки при вивченні тем, явищ тощо, які більш повно й детально висвітлюються в електронних освітніх ресурсах (байдуже, придбані вони чи створені самим учителем), а іноді й неможливо вивчати в реальних умовах.
• Більш повна візуалізація об'єктів та явищ у порівнянні з роздрукованими засобами навчання, наприклад, шкільний підручник чи навчальний посібник.
• Рішення й аналіз інтерактивних задач, котрі вимагають аналітичного чи графічного підходу з використанням маніпуляційно-графічного інтерфейсу, що додається до інтерактивної дошки.
• Використання програмного середовища, віртуальних біологічних, хімічних, фізичних та інших лабораторій для організації творчої навчально-пошукової діяльності учнів.
• Використання можливості варіювати тимчасові масштаби подій, переривати дію комп'ютерної моделі, експерименту, повторювати їх.
• Технологізація процесу оцінювання чи самооцінювання навчальних досягнень учнів.
• Тестування та корекція результатів освітньо-навчальної діяльності учнів.

Чи мусить учитель боятись, у разі використання комп'ютерних технологій в організації педагогічного процесу, власне практично щоденного навчання, самоосвіти, перенавчання, щоби бути, як кажуть, на передових позиціях інформатизації шкільної освіти? Так, на зміну новим інформаційним технологіям прийшли так звані інформаційно-комунікаційні технології. Усе частіше у школах окрім, ставши звичайним, комп'ютера та відеопроектора з'являються інтерактивні дошки. Це безмежно розширює методичні можливості уроку, навчання, освіти, а вчителі можуть створювати власні конспекти уроків, спираючись на можливості інтерактивної дошки, самостійно готуючи відповідні програми, чи використовувати готові електронні ресурси. Як створити електронні освітні ресурси, щоб вони були оптимальними для специфіки застосування на інтерактивних дошках? У чому особливості педагогічного дизайну для таких освітніх ресурсів?

Засіб навчання - інтерактивна дошка. Переважній кількості пересічних учителів, у принципі, властивості інтерактивної дошки інтуїтивно зрозумілі. Уже майже всім відомо, що в інтерактивних дошках суміщені можливості звичайної дошки й відеопроектора: на такій дошці можна писати звичайним способом і проектувати будь-яке зображення, наприклад, інтерактивну модель, анімацію, відеофрагмент тощо.

А як що так, то чому ж тоді всі так одноголосно стверджують, що інтерактивні дошки мають незвичні можливості? Саме поняття інтерактивності, зокрема інтерактивної дошки, полягає в можливості вносити корективи, нотатки чи певні зауваження в демонстраційний матеріал, змінювати послідовність кадрів, зберігати необхідні кадри чи їх фрагменти для подальшої роботи. Ще і ще раз слід наголосити, що інтерактивна дошка- звичайнісінький усім знайомий нам, учителям, монітор комп'ютера з можливістю введення будь-яких даних у комп'ютер безпосередньо з робочої поверхні дошки.

На звичайній дошці можливі записи тільки крейдою. На білій дошці можливі записи тільки фломастерами-маркерами кількох кольорів. Інтерактивна дошка може показувати зображення в кольорі (відео, анімації, слайди тощо), на ній можна робити записи також маркерами кількох кольорів, є можливість писати поверх зображення та давати можливість запам'ятовувати необхідний для подальшої роботи кадр.

Наприклад, у процесі викладання шкільного курсу фізики таблиці є необхідним ілюстративним матеріалом, який потрібен учителю фізики для пояснення або узагальнення навчального матеріалу і який не можна відтворити на звичайній дошці.

На інтерактивній дошці можна відтворити 3-D модель (об'єм не зображення по осях XYZ- ред.) таких пристроїв в об'ємі та русі, реалізувати їх обертання у просторі. На інтерактивній дошці можна накреслити зовсім простесеньку схему, малюнок тощо у спрощеному вигляді спереду, а потім показати реальний об'ємний вигляд.

Ще із класичної теорії педагогіки кожний учитель знає, що так усім відомі традиційні технічні засоби навчання діляться на звукові (магнітофон, радіоприймач тощо), екранні (фільмоскоп, кодоскоп, епідіаскоп, діапроектор тощо) та аудіозвукові (кінопроектор, телевізор, відеомагнітофон тощо). А ось інтерактивна дошка вигідно поєднує в собі можливості всіх перелічених технічних засобів навчання, проте можливості в інтерактивної дошки практично безмежні. Може, саме тому інтерактивна дошка є принципово новим інтерактивним технічним засобом навчання.

Які ж педагогічні задачі вирішує інтерактивна дошка? Принаймні можна виділити чотири основні потреби сучасної школи:

• необхідність формування в учнів певних базових загальнонавчальних компетентностей;
• відпрацьовування навчальних компетентностей;
• формування творчо-дослідницьких умінь;
• організація навчального процесу шляхом самостійної діяльності учнів.
• формування особистісних якостей учнів.

Немає жодного з учителів, які почали працювати з інтерактивними дошками й не відзначили би стрімкого підвищення інтересу учнів до навчання, до уроку. А відомо, що формування в учнів стійкого активного інтересу є визначальною проблемою сучасної шкільної освіти. Якщо розглянути найпоширеніші способи розвитку пізнавального інтересу, то видно, що за допомогою інтерактивних дошок реалізується кілька способів формування пізнавального інтересу.

При використанні інтерактивної дошки можливі такі види освітньої діяльності.

Підготовлено за матеріалами Н. Гомуліної

Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід"